1. Словник української мови у 20 томах

клаки

КЛА́КИ, ів, мн., діал.

Клоччя.

– Ей, та й дивні ж ви люди! – сказав пан депутат зі своєю добродушністю. – Мучитеся та турбуєтеся різними справами, а все те не варте фунта клаків (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клаки — Кла́ки: — аплодисменти; шанувальники, хвалителі; ті, що аплодують [39] — клоччя [49] Словник з творів Івана Франка
  2. клаки — кла́ки множинний іменник клоччя діал. Орфографічний словник української мови
  3. клаки — -ів, мн., діал. Клоччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клаки — КЛА́КИ, ів, мн., діал. Клоччя. Хунта кланів не варт (Номис, 1864, № 7609). Словник української мови в 11 томах