клапати
КЛА́ПАТИ, аю, аєш, недок., чим, розм.
Те саме, що хля́пати.
Якийсь час вiн силувався при нiй грати погано, клапати механiчно тi самi обридливi та монотоннi етюди (І. Франко);
Слон ішов, високо піднявши хобота й клапаючи великими вухами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)