клаповухий

КЛАПОВУ́ХИЙ, а, е.

1. Який має відстовбурчені вуха (у 1 знач.); капловухий.

Гостям служили Рустем та хлопець Бекір, тонкий, високий і клаповухий (М. Коцюбинський);

Гевал .. спробував поворушити зів'ялими вухами, а що йому те не вдалося, сторожко помацав пальцями – висіли клаптями, як у деяких клаповухих собак (Валерій Шевчук);

А іншого разу ми бачили діда на ровері, який тримав за повідок смішного клаповухого пса – той щодуху мчав перед ровером, звісивши набік язика (С. Андрухович).

2. З великими вухами (у 3 знач.) (про шапку).

– Ну що ж, синку, – сказав перший конвоїр і стягнув з обличчя оту клаповуху шапку-машкару, – бачу, мене не впізнав. Зрештою, ти мене так рідко бачив (Валерій Шевчук);

Вода затоплює будку лебідників.., змиває павутиння на щитах техбезпеки,.. піднімає дві клаповухі, забуті шапки поромників, корзину в лусці (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. клаповухий — клапову́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клаповухий — -а, -е. Який має великі, відстовбурчені вуха; капловухий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клаповухий — Клапову́хий і каплову́хий, -ха, -хе  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. клаповухий — КЛАПОВУ́ХИЙ, а, е. Який має великі, відстовбурчені вуха; капловухий. Гостям служили Рустем та хлопець Бекір, тонкий, високий і клаповухий (Коцюб., II, 1955, 126); Капітан посміхається і показує фото… тупорилого, клаповухого здоровенного пса (Рад. Укр., 20 .VI 1962, 3).  Словник української мови в 11 томах