клейстокарпій
КЛЕЙСТОКА́РПІЙ, я, ч., біол.
Плодове тіло сумчастих грибів, що має кулясту форму та суцільну оболонку, яка розривається для викидання спор; клейстотецій.
У другій половині літа на листі соняшника з'являються спочатку бурі, а пізніше чорні клейстокарпії (з навч. літ.);
На винограді клейстокарпії тримаються за допомогою спірально закручених придатків (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)