1. Словник української мови у 20 томах

клейстокарпій

КЛЕЙСТОКА́РПІЙ, я, ч., біол.

Плодове тіло сумчастих грибів, що має кулясту форму та суцільну оболонку, яка розривається для викидання спор; клейстотецій.

У другій половині літа на листі соняшника з'являються спочатку бурі, а пізніше чорні клейстокарпії (з навч. літ.);

На винограді клейстокарпії тримаються за допомогою спірально закручених придатків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейстокарпій — -я, ч. Плодове тіло деяких сумчастих грибів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клейстокарпій — клейстока́рпій (від грец. κλειστός – замкнений і καρηός – плід) плодове тіло деяких сумчастих грибів; кулястої форми, замкнене, викидає спори після розриву оболонки. Словник іншомовних слів Мельничука