1. Словник української мови у 20 томах

клейстотецій

КЛЕЙСТОТЕ́ЦІЙ, я, ч., біол.

Те саме, що клейстока́рпій.

Клейстотецій легко здувається вітром, відривається від субстрату та переноситься на інше місце (з навч. літ.);

Клейстотеції утворюються переважно на верхньому, інколи на нижньому боці листка і є плодовими тілами закритого типу з сумками й сумкоспорами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейстотецій — -я, ч. Плодове тіло деяких сумчастих грибів, у якому розміщені аски зі спорами. Великий тлумачний словник сучасної мови