клейстотецій

клейстоте́цій

-я, ч.

Плодове тіло деяких сумчастих грибів, у якому розміщені аски зі спорами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейстотецій — КЛЕЙСТОТЕ́ЦІЙ, я, ч., біол. Те саме, що клейстока́рпій. Клейстотецій легко здувається вітром, відривається від субстрату та переноситься на інше місце (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах