клектати
КЛЕКТА́ТИ, клекчу́, кле́кчеш, недок., рідко.
Те саме, що клекота́ти.
Повисши в небі на крилах, Клектала хижая орлиця І, вчувши клекіт, в комишах Ховалась боязкая птиця (Я. Щоголів);
Враз все птаство згомозилось, З трупу геть порозлетілось Та давай у крик клектати, Молодців наших прохати Відпустити орленя, Бо то їхнє цареня (І. Манжура).
Словник української мови (СУМ-20)