клень

КЛЕНЬ, я, ч., діал.

Головень.

Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені (І. Франко);

Клені, як шишки, упали, Наїживши луску червону, І сині плавники марени Застигли тінями у спеці Зів'ялих папоротей (Д. Павличко).

Значення в інших словниках

1. клень — Клень: — головень, риба з великою головою з породи коропів [II-IV] — головень, риба з породи коропів [18] — коропувата риба з великою головою, головатень [VI] — риба головень з породи коропів [21] — різновид річкової риби [15]  Словник з творів Івана Франка
2. клень — клень іменник чоловічого роду, істота риба діал.  Орфографічний словник української мови
3. клень — -я, ч., діал. Головень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клень — ГО́ЛОВЕНЬ (прісноводна риба родини коропових з великою головою), ГОЛОВА́НЬ, КЛЕНЬ діал. У липневий період добре клює судак, жерех, сазан, лящ, плітка, карась, в'язь, лин, сом, головень (з журналу); Він.. був байдужий до сомів і голованів (П.  Словник синонімів української мови
5. клень — КЛЕНЬ, я, ч., діал. Головень. Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені (Фр., III, 1950, 7).  Словник української мови в 11 томах
6. клень — Клень, -ня м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.  Словник української мови Грінченка