клепачка

КЛЕПА́ЧКА, и, ж.

1. рідко. Те саме, що калата́ло.

Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує тільки у клепачку десь, ходячи по економії, сторож (С. Васильченко).

2. діал. Лопатка для гостріння коси.

Косарі повечеряли, випили добре, подякували за хліб-сіль, позбивали коси, взяли клепачки, бруси, мантачки і разом усі рушили (О. Кониський).

Значення в інших словниках

1. клепачка — див. било; калатало  Словник синонімів Вусика
2. клепачка — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що калатало. 2》 діал. Мантачка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клепачка — КЛЕПА́ЧКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що калата́ло. Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує тільки у клепачку десь, ходячи по економії, сторож (Вас., II, 1959, 65). 2. діал. Мантачка.  Словник української мови в 11 томах
4. клепачка — Клепа́чка, -ки ж. 1) Лопатка для оттачиванія косы. Радом. у. 2) = клесачка.  Словник української мови Грінченка