клечаний
КЛЕЧА́НИЙ, а, е, етн.
Те саме, що клеча́льний.
На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям (з наук. літ.);
Вона [м'ята] справді була. холодною і пахла пляшкою молока в торбині на пасьбі, клечаними святками в бабиній хаті, струшеній різучою осокою... (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)