клишавий
КЛИ́ШАВИЙ, а, е.
Який, ідучи, повертає передню частину стопи досередини.
Валя Іщенко став клишавим дідусем з порепаними губами, з понівеченими п'ястуками. Вигоріли й постаріли навіть очі (Олекса Ізарський);
Коняка кривоклуба, сапата, .. і клишава, .. і лопатка в неї звихнута, і спина провисла (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра);
// Із клишавістю (про ноги).
На ній [стежці] після нежданого дощу по вже засохлій грязі видніють ген сліди дитячих ноженят, маленьких, клишавих (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)