клично

КЛИ́ЧНО.

Присл. до кли́чний.

Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (С. Скляренко);

Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав .. своїх (І. Цюпа);

Як ступили на пристань, пароплав клично загув (М. Сиротюк);

А тунель яснів, звабно і клично. – Піду, – вирішив нарешті Юрко (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. клично — кли́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. клично — Присл. до кличний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клично — КЛИ́ЧНО. Присл. до кли́чний. Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав.. своїх (Цюпа, Назустріч.., 1958, 221); Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (Скл., Святослав, 1959, 177).  Словник української мови в 11 томах