клично —
Присл. до кличний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клично —
КЛИ́ЧНО. Присл. до кли́чний. Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (С. Скляренко); Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав .. своїх (І. Цюпа); Як ступили на пристань, пароплав клично загув (М.
Словник української мови у 20 томах
клично —
КЛИ́ЧНО. Присл. до кли́чний. Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав.. своїх (Цюпа, Назустріч.., 1958, 221); Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (Скл., Святослав, 1959, 177).
Словник української мови в 11 томах