клично
КЛИ́ЧНО. Присл. до кли́чний.
Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав.. своїх (Цюпа, Назустріч.., 1958, 221);
Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (Скл., Святослав, 1959, 177).
Словник української мови (СУМ-11)КЛИ́ЧНО. Присл. до кли́чний.
Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав.. своїх (Цюпа, Назустріч.., 1958, 221);
Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (Скл., Святослав, 1959, 177).
Словник української мови (СУМ-11)