клишоного
КЛИШОНО́ГО.
Присл. до клишоно́гий 1.
Цвьохнув по коню батогом, оглянувся на Бабія, що чолопкав клишоного за плугом, і посміхнувся болісно (С. Добровольський);
Ярошенко тільки похитав головою, дивлячись на чоловіка, який, клишоного хитаючись, висипав у засік свої злидні [збіжжя] (В. Речмедін);
Був у нас учень на прізвисько Кожушок. Сам дрібненький, кволенький, не здатний навіть гаразд чобота підняти – все човгає клишоного, на халяві ходив (П. Запаренко).
Словник української мови (СУМ-20)