клубкуватий

КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е.

Схожий на клубок, клубки (у 2 знач.).

Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. клубкуватий — клубкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. клубкуватий — див. гладкий; круглий  Словник синонімів Вусика
3. клубкуватий — -а, -е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клубкуватий — КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.). Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (Гончар, І, 1954, 465).  Словник української мови в 11 томах