клубкуватий
КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.).
Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (Гончар, І, 1954, 465).
Словник української мови (СУМ-11)КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.).
Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (Гончар, І, 1954, 465).
Словник української мови (СУМ-11)