1. Словник української мови в 11 томах

клубкуватий

КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.).

Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (Гончар, І, 1954, 465).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубкуватий — клубкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клубкуватий — див. гладкий; круглий Словник синонімів Вусика
  3. клубкуватий — -а, -е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клубкуватий — КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клубок, клубки (у 2 знач.). Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах