1. Словник української мови в 11 томах

клубливий

КЛУБЛИ́ВИЙ, а, е. Який клубочеться (у 1 знач.).

Висоти не було. Вона зникла, від вершини і до самої підошви перетворившись на вируючу клубливу туманність (Гончар, III, 1959, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубливий — клубли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клубливий — -а, -е. Який клубочеться (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клубливий — КЛУБЛИ́ВИЙ, а, е. Який клубочиться (у 1 знач.). Висоти не було. Вона зникла, від вершини і до самої підошви перетворившись на вируючу клубливу туманність (О. Гончар); Увечері мороз сильнішав, дітлахи чимдуж поспішали з ковзанки додому, хекаючи та випускаючи клубливий пар (з газ.). Словник української мови у 20 томах