Словник української мови у 20 томах

клубуватися

КЛУБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., діал.

Клубочитися (у 1 знач.).

На леваді ліниво клубувався туман, нечутно скрапувала роса з верб (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. клубуватися — клубува́тися дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. клубуватися — див. валувати  Словник синонімів Вусика
  3. клубуватися — -ується, недок., діал. Клубочитися (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клубуватися — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. клубуватися — КЛУБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., діал. Клубочи́тися (у 1 знач.). Дим почав клубуватися.  Словник української мови в 11 томах