клямра

КЛЯ́МРА, рідко КЛЯ́МБРА, и, ж.

1. Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби і т. ін.

За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (В. Гжицький);

Підійшов капітан до важких дверей, окутих мідними клямрами (О. Полторацький);

Я тим часом замовив Молотковському завiси, клямри, защiпки, цвяхи, стояки пiд ринви, косинцi до вiкон (Р. Андріяшик).

2. розм. Те саме, що скоба́2 2; скріпа (у 1 знач.).

Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти (Сл. Б. Грінченка);

Він ременями їй руки й ноги Причепив до кільців [кілець] металевих, Прикрутив ще й клямрами (І. Франко);

Щільно зійшлися під металічними клямрами рівні краї рваної рани чола в парубійка-чабана (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Лучить [рослинність] руїни, неначе клямрою, зі щербин звисає зеленими гірляндами (Уляна Кравченко).

3. діал. Пряжка, застібка.

Ті шлейки, нові, блакитні, зі срібними клямрами, притягували до себе заздрісні погляди парубоцтва (М. Коцюбинський);

Іскри незвичайної краси й великості самоцвітів .. аж до клямр на черевиках підкреслювали, що цей нобіле [нобіль] не має природної у старшому віку байдужості до своєї зовнішності (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. клямра — Кля́мра, клябра: Кля́мра: — скоба [46-1;XII] — скоба, гак, пряжка [22] — скоба; металева застіжка [III] — скобка, дужка, пряжка [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. клямра — кля́мра іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. клямра — рідко клямбра, -и, ж. 1》 Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби тощо. 2》 розм. Те саме, що скоба II; скріпа. 3》 діал. Пряжка, застібка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клямра — кля́мра пряжка, застібка (ср, ст): Троха та спідничка затемна, як на малу дитину. Може, треба до пояса причепити якусь слічну клямру (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. клямра — ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал.  Словник синонімів української мови
6. клямра — Кля́мра, -мри і кля́мбра, -бри  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. клямра — КЛЯ́МРА, рідко КЛЯ́МБРА, и, ж. 1. Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби тощо. За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (Гжицький, Опришки, 1962, 49)...  Словник української мови в 11 томах
8. клямра — Клямра, -ри ж. = клямбра і. Шух. І. 88.  Словник української мови Грінченка