Словник української мови в 11 томах

клямра

КЛЯ́МРА, рідко КЛЯ́МБРА, и, ж.

1. Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби тощо.

За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (Гжицький, Опришки, 1962, 49);

Підійшов капітан до важких дверей, окутих мідними клямрами (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 7).

2. розм. Те саме, що скоба́²; скріпа.

Перш треба у клямбри взяти, а потім уже шпуги заганяти (Сл. Гр.);

*У порівн. Лучить [рослинність] руїни, неначе клямрою, зі щербин звисає зеленими гірляндами (У. Кравч., Вибр., 1958, 302).

3. діал. Пряжка, застібка.

Ті шлейки, нові, блакитні, зі срібними клямрами, притягували до себе заздрісні погляди парубоцтва (Коцюб., І, 1955, 233).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. клямра — Кля́мра, клябра: Кля́мра: — скоба [46-1;XII] — скоба, гак, пряжка [22] — скоба; металева застіжка [III] — скобка, дужка, пряжка [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. клямра — кля́мра іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. клямра — рідко клямбра, -и, ж. 1》 Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби тощо. 2》 розм. Те саме, що скоба II; скріпа. 3》 діал. Пряжка, застібка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клямра — КЛЯ́МРА, рідко КЛЯ́МБРА, и, ж. 1. Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби і т. ін. За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. клямра — кля́мра пряжка, застібка (ср, ст): Троха та спідничка затемна, як на малу дитину. Може, треба до пояса причепити якусь слічну клямру (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. клямра — ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал.  Словник синонімів української мови
  7. клямра — Кля́мра, -мри і кля́мбра, -бри  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. клямра — Клямра, -ри ж. = клямбра і. Шух. І. 88.  Словник української мови Грінченка