клівер
КЛІ́ВЕР, а, ч., мор.
Косе трикутне вітрило в передній частині судна.
Клівер держи у руці. ... По пояс у морі стоять Ловці, налігши на клівер (М. Йогансен);
Коли шторм почав вщухати і вітер перемінився, підняли клівер і помалу допливли до свого острова (М. Трублаїні);
Коли вітер бив у парус, аж над клівером опинявся раптом обрій (Ю. Яновський);
Напружена, вся сповнена уваги, стояла вона біля щогли за гострим трикутником клівера (В. Собко);
Попустили фали, підтягли гітови; клівери впали з таким грюкотом, що заглушили ревіння бурі (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
Словник української мови (СУМ-20)