клініка
КЛІ́НІКА, и, ж.
Установа лікарняного типу, в якій лікування хворих поєднується з науково-дослідною та педагогічною роботою.
Скінчив [Темницький] у Відні медицину і практикував при тамошній клініці (І. Франко);
– Ні, перше думаю заїхать у Відень: хочу там пройти неділь у шість коротенький практичний курс акушерства, придивитись, поучитись при клініці (Олена Пчілка);
У стоматологічній клініці – перерва на обід (А. Крижанівський);
Працює [жінка] кардіологом у клініці, де батько лежав з інфарктом (Л. Костенко);
Ліда покинула роботу в районній поліклініці й пішла працювати у приватну клініку – тут і навантаження менше, і графік прийомів зручніший (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)