клінч

КЛІНЧ, у, ч., спорт.

Поширена техніка утримання супротивника в спортивних єдиноборствах, що полягає у взаємному унеможливленні дій з ведення поєдинку.

Залежно від обраної стратегії бійці застосовують клінч у наступі (для проведення кидка чи нанесення удару), в обороні (для обмеження рухливості суперника), а також для відпочинку (з навч. літ.);

За новими правилами рефері можуть розривати клінч, і боксери більше не мають можливості постійно “в'язати” суперника (із журн.);

Після другого періоду клінч застосував борець у синьому трико (з газ.);

* Образно. Протиборчі сторони зчепилися в політичному клінчі (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. клінч — клінч іменник чоловічого роду прийом у боксі спорт.  Орфографічний словник української мови
2. клінч — -у, ч. 1》 спорт. У боксі – взаємне захоплювання супротивників у процесі бою, що є порушенням правил. 2》 спец. Безвихідна ситуація, в якій процеси знаходяться в стані очікування завершення один одного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клінч — (англ. сleanch) безвихідна ситуація.  Економічний словник
4. клінч — (від англ. clinch – стиснення) у боксі – взаємне захоплювання супротивників у процесі бою, що є порушенням правил.  Словник іншомовних слів Мельничука