клінч
КЛІНЧ, у, ч., спорт.
Поширена техніка утримання супротивника в спортивних єдиноборствах, що полягає у взаємному унеможливленні дій з ведення поєдинку.
Залежно від обраної стратегії бійці застосовують клінч у наступі (для проведення кидка чи нанесення удару), в обороні (для обмеження рухливості суперника), а також для відпочинку (з навч. літ.);
За новими правилами рефері можуть розривати клінч, і боксери більше не мають можливості постійно “в'язати” суперника (із журн.);
Після другого періоду клінч застосував борець у синьому трико (з газ.);
* Образно. Протиборчі сторони зчепилися в політичному клінчі (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клінч — клінч іменник чоловічого роду прийом у боксі спорт. Орфографічний словник української мови
- клінч — -у, ч. 1》 спорт. У боксі – взаємне захоплювання супротивників у процесі бою, що є порушенням правил. 2》 спец. Безвихідна ситуація, в якій процеси знаходяться в стані очікування завершення один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клінч — (англ. сleanch) безвихідна ситуація. Економічний словник
- клінч — (від англ. clinch – стиснення) у боксі – взаємне захоплювання супротивників у процесі бою, що є порушенням правил. Словник іншомовних слів Мельничука