1. Словник української мови у 20 томах

клінохлор

КЛІНОХЛО́Р, у, ч., геол.

Породотворний мінерал класу силікатів зеленого та жовтого кольору із перламутровим блиском.

Поклади клінохлору знаходять на території України в Карпатах, у межах Українського щита (з навч. літ.);

Колір клінохлору змінюється від трав'янисто-зеленого до оливково-зеленого, жовтого, інколи білого із сіруватим, рожевим, фіолетовим та іншими відтінками (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клінохлор — Клинохлор — clinochlore — Klinochlor – магніїсто-алюмініїстий cилікат шаруватої будови. Хім. формула Мg4(Mg, Al)2•OH8[(Si, Al)2 Si2O10]. Сингонія моноклінна. Густина 2,61-2,78. Тв. 2-3. Колір зелений, жовтий. Блиск перламутровий. Гірничий енциклопедичний словник
  2. клінохлор — -у, ч. Мінерал класу силікатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клінохлор — (від грец. κλίνω – нахиляю і χλωρός – зелений) породоутворюючий мінерал класу силікатів, зеленого кольору з різними відтінками. Словник іншомовних слів Мельничука