1. Словник української мови у 20 томах

клінно

КЛІ́ННО, присл., діал.

Стоячи на колінах.

Молись хоч і клінно, А де мусить упасти шматок, Там впаде неодмінно (І. Франко);

Вона молилась клінно перед образами (із журн.);

// Шанобливо, уклінно.

Клінно прошу тебе, мамо. Все мені, рідна, прости (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клінно — клі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. клінно — пр. г., навколішках; (із сл. просити тощо) уклінно, покірно, ласкаво. Словник синонімів Караванського
  3. клінно — присл., діал. Стоячи на колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клінно — Клі́нно, присл. = уклі́нно Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клінно — КЛІ́ННО, присл., діал. 1. Стоячи на колінах. 2. перен. Покірно, ласкаво. — Ви самі підете до отамана.. і клінно будете просити, аби вас прийняв на роботу (Фр., VIII, 1952, 23). Словник української мови в 11 томах
  6. клінно — Клінно нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. І. 226. Словник української мови Грінченка