клінно
Клінно
нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. І. 226.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клінно — клі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- клінно — пр. г., навколішках; (із сл. просити тощо) уклінно, покірно, ласкаво. Словник синонімів Караванського
- клінно — присл., діал. Стоячи на колінах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клінно — КЛІ́ННО, присл., діал. Стоячи на колінах. Молись хоч і клінно, А де мусить упасти шматок, Там впаде неодмінно (І. Франко); Вона молилась клінно перед образами (із журн.); // Шанобливо, уклінно. Клінно прошу тебе, мамо. Все мені, рідна, прости (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- клінно — Клі́нно, присл. = уклі́нно Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- клінно — КЛІ́ННО, присл., діал. 1. Стоячи на колінах. 2. перен. Покірно, ласкаво. — Ви самі підете до отамана.. і клінно будете просити, аби вас прийняв на роботу (Фр., VIII, 1952, 23). Словник української мови в 11 томах