клінкет
КЛІНКЕ́Т, а, ч., техн.
Запірний пристрій трубопроводів на судні.
Клінкет відрізняється від клапана лише тим, що диск, закриваючи отвір, не опускається на гніздо в напрямку його осі, а ковзає, як засувка, по притертій поверхні гнізда (з навч. літ.);
Клінкети застосовують на військових суднах лише там, де їхні переваги можна добре використати, головним чином, для труб великих діаметрів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me