клінч

-у, ч.

1》 спорт. У боксі – взаємне захоплювання супротивників у процесі бою, що є порушенням правил.

2》 спец. Безвихідна ситуація, в якій процеси знаходяться в стані очікування завершення один одного.

Значення в інших словниках

1. клінч — клінч іменник чоловічого роду прийом у боксі спорт.  Орфографічний словник української мови
2. клінч — КЛІНЧ, у, ч., спорт. Поширена техніка утримання супротивника в спортивних єдиноборствах, що полягає у взаємному унеможливленні дій з ведення поєдинку.  Словник української мови у 20 томах
3. клінч — (англ. сleanch) безвихідна ситуація.  Економічний словник
4. клінч — (від англ. clinch – стиснення) у боксі – взаємне захоплювання супротивників у процесі бою, що є порушенням правил.  Словник іншомовних слів Мельничука