кліринг
КЛІ́РИНГ, у, ч., фін.
Система безготівкових розрахунків за товари або послуги, заснована на заліку взаємних вимог і зобов'язань.
Кліринг на біржовому ринку має специфіку, пов'язану з типом самої біржі та проведеними на ній операціями (з навч. літ.);
Кліринг і розрахунки на кожній великій біржі організовують самостійно (із журн.).
△ (1) Валю́тний клі́ринг, фін. – безготівкові операції в зовнішній торгівлі.
У сфері міжнародних платіжних відносин клірингові розрахунки дістали назву валютного клірингу (з навч. літ.);
Валютний кліринг спочатку використовували лише для зовнішньоторговельних розрахунків (із журн.);
(2) Міжба́нківський клі́ринг, фін. – розрахунки між банками шляхом зарахування взаємних грошових вимог юридичних осіб однієї країни.
Міжбанківський кліринг використовують у будь-якій країні з розвиненою банківською інфраструктурою (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)