кліринг
клі́ринг
-у, ч., фін.
1》 Отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів.
2》 Розрахунок без оплати готівкою за виконані роботи, продані товари через зарахування взаємних зустрічних платіжних вимог сторін, які беруть участь у цьому; безготівковий розрахунок.
3》 Розрахунки, що проводяться через розрахункову палату.
Багатосторонній кліринг — угода, укладена між урядами ряду країн про взаємний залік зустрічних вимог через їх центральні банки.
Банківський кліринг — міжбанківські безготівкові розрахунки через розрахункові палати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови