Словник української мови у 20 томах

кліщик

КЛІ́ЩИК, а, ч.

Зменш. до кліщ.

За зниженої вологості повітря огірки пошкоджуються кліщиком, трипсом, попелицею (з навч. літ.);

Здавалося, що всі оті намальовані кліщики та павучки зараз оживуть і повиповзають зі сторінок підручника (із журн.);

Суничний кліщик.

△ (1) Павути́нний клі́щик – комаха родини членистоногих ряду справжніх кліщів класу павукоподібних.

Павутинний кліщик розвивається на багатьох видах культурної та дикої трав'янистої рослинності, кущах і деяких деревних породах (з наук. літ.);

Одним із найпідступніших і найнебезпечніших шкідників кімнатних рослин є червоний павутинний кліщик (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кліщик — клі́щик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кліщик — -а, ч. Зменш. до кліщ. Павутинний кліщик. Суничний кліщик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кліщик — КЛІ́ЩИК, а, ч. Зменш. до кліщ. Павутинний кліщик; Суничний кліщик.  Словник української мови в 11 томах
  4. кліщик — Кліщик, -ка м. насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.  Словник української мови Грінченка