Словник української мови у 20 томах

кліщ

КЛІЩ, а́, ч.

Маленька членистонога тварина класу павукоподібних, що паразитує на тілі (рідше всередині тіла) тварин і людини, а також на рослинах.

– Адже ж вас також укусив кліщ. Як ви себе почуваєте? Чи є симптоми, схожі з тим, що відбувається з Галею? (В. Владко);

Гілляки боляче били по обличчю, а тут ще якийсь кліщ причепився до носа пана Сулятицького і завдає йому невимовних страждань (С. Тельнюк);

Кліщі ссуть кров коней, ослів, корів, кіз, свиней, шакалів, собак, барсуків [борсуків], їжаків, тушканчиків, пацюків, мишей, кролів і навіть курей (П. Загребельний);

На відміну від деяких інших членистоногих кліщі мають суцільне тіло, не поділене на сегменти (з наук. літ.);

Перший симптом пошкодження рослин кліщем – поява окремих світлих цяточок із верхнього боку листка (з наук.-попул. літ.);

Чисельні види кліщів живуть у ґрунті та прілому листі, відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини (з навч. літ.);

* У порівн. Втікач не реагував на погрозу, він бачив, що все одно не втече, з рук Копита не вирвешся, вчепився, як кліщ (Б. Левін).

△ (1) Га́лові кліщі́ – кліщі, які виділяють ферменти, що зумовлюють утворення галів.

Під час живлення галові кліщі виділяють специфічні ферменти, які спричиняють гіпертрофічне розростання вегетативних і генеративних органів рослин (з навч. літ.);

(2) Гама́зові кліщі́ – те саме, що гамази́ди.

Довжина тіла гамазових кліщів – 0,2–2,5 мм (рідко 5 мм) (з наук. літ.);

Деякі гамазові кліщі, нападаючи на людину, спричиняють дерматити й переносять збудників інфекційних хвороб (з наук.-попул. літ.);

(3) Енцефалі́тний кліщ – кліщ родини іксодових, що живиться кров'ю тварини й людини і є переносником енцефаліту.

Тіло енцефалітного кліща овально-сплющене, звужене спереду (з наук.-попул. літ.);

Енцефалітний кліщ особливо небезпечний у травні-червні (з газ.);

(4) Іксо́довий кліщ – кліщ родини іксодових, який є переносником небезпечних хвороб тварин і людини.

Серед іксодових кліщів є небезпечні кровососи й переносники кліщового енцефаліту (з наук.-попул. літ.);

(5) Коро́стяний кліщ – кліщ родини саркоптоїдних, що паразитує на тілі теплокровних тварин та людини та є збудником корости.

Березовий дьоготь у народі вживають для знищення коростяних кліщів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кліщ — кліщ іменник чоловічого роду, істота тварина  Орфографічний словник української мови
  2. кліщ — -а, ч. Маленька членистонога тварина з класу павукоподібних, що паразитує на тілі тварин і людини, а також на рослинах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кліщ — Кліщ, кліща́, -ще́ві; кліщі́, -щі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кліщ — КЛІЩ, а́, ч. Маленька членистонога тварина з класу павукоподібних, що паразитує на тілі тварин і людини, а також на рослинах. Кліщі — здебільшого дрібні тварини, іноді мікроскопічних розмірів (Підручник дезинф.  Словник української мови в 11 томах
  5. кліщ — Кліщ, -ща́ м. насѣк. Клещь. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. н. п. кліщ вівчий. Овечій клещъ. Melophagus ovinus. Вх. Лем. 425.  Словник української мови Грінченка