Словник української мови в 11 томах

кліщ

КЛІЩ, а́, ч. Маленька членистонога тварина з класу павукоподібних, що паразитує на тілі тварин і людини, а також на рослинах.

Кліщі — здебільшого дрібні тварини, іноді мікроскопічних розмірів (Підручник дезинф., 1953, 176);

Деякі хвороби шкіри викликаються паразитами тваринного походження — кліщами, вошами (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 24);

Найважливішими шкідниками сільськогосподарських рослин є комахи, кліщі, нематоди й гризуни (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 6);

*У порівн. Ернест тим часом, зміркувавши, де був слабий бік Начка, мов кліщ, угризався в нього щораз глибше (Фр.,VІ, 1951, 295).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кліщ — кліщ іменник чоловічого роду, істота тварина  Орфографічний словник української мови
  2. кліщ — -а, ч. Маленька членистонога тварина з класу павукоподібних, що паразитує на тілі тварин і людини, а також на рослинах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кліщ — КЛІЩ, а́, ч. Маленька членистонога тварина класу павукоподібних, що паразитує на тілі (рідше всередині тіла) тварин і людини, а також на рослинах. – Адже ж вас також укусив кліщ. Як ви себе почуваєте? Чи є симптоми, схожі з тим, що відбувається з Галею?...  Словник української мови у 20 томах
  4. кліщ — Кліщ, кліща́, -ще́ві; кліщі́, -щі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кліщ — Кліщ, -ща́ м. насѣк. Клещь. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. н. п. кліщ вівчий. Овечій клещъ. Melophagus ovinus. Вх. Лем. 425.  Словник української мови Грінченка