кминовий

КМИ́НОВИЙ, а, е.

Прикм. до кмин.

Кминові плоди – двосім'янки, сплюснуті з боків, після достигання розпадаються на вузькі серпоподібні сім'янки (з наук.-попул. літ.);

Кминові квітки білі, правильної форми, зібрані в складні зонтики (з навч. літ.);

// Добутий з насіння кмину.

Кминова ефірна олія має протизапальну, антисептичну, дезінфікувальну, протигрибкову, імуностимулювальну, спазмолітичну та інші дії (з наук. літ.);

// Пригот. із кмином.

– Я тобі отсеї рицинки ложечку завдам, а потому тобі теплий кминовий окладець [компрес] приложимо, .. та й спи собі (І. Франко);

У народній медицині лактацію підвищують кминовим відваром (з навч. літ.);

Із кминовою юшкою найкраще смакує чорний житній хліб (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кминовий — кми́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кминовий — -а, -е. Прикм. до кмин. Кминовий запах. || Добутий з насіння кмину. Кминова олія. || Пригот. із кмином. Кминовий корж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кминовий — КМИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до кмин. Кминовий запах; // Добутий з насіння кмину. Кминова олія; // Пригот. із кмином. Кминовий корж.  Словник української мови в 11 томах