кминовий
КМИ́НОВИЙ, а, е.
Прикм. до кмин.
Кминові плоди – двосім'янки, сплюснуті з боків, після достигання розпадаються на вузькі серпоподібні сім'янки (з наук.-попул. літ.);
Кминові квітки білі, правильної форми, зібрані в складні зонтики (з навч. літ.);
// Добутий з насіння кмину.
Кминова ефірна олія має протизапальну, антисептичну, дезінфікувальну, протигрибкову, імуностимулювальну, спазмолітичну та інші дії (з наук. літ.);
// Пригот. із кмином.
– Я тобі отсеї рицинки ложечку завдам, а потому тобі теплий кминовий окладець [компрес] приложимо, .. та й спи собі (І. Франко);
У народній медицині лактацію підвищують кминовим відваром (з навч. літ.);
Із кминовою юшкою найкраще смакує чорний житній хліб (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кминовий — кми́новий прикметник Орфографічний словник української мови
- кминовий — -а, -е. Прикм. до кмин. Кминовий запах. || Добутий з насіння кмину. Кминова олія. || Пригот. із кмином. Кминовий корж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кминовий — КМИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до кмин. Кминовий запах; // Добутий з насіння кмину. Кминова олія; // Пригот. із кмином. Кминовий корж. Словник української мови в 11 томах