книдлі
КНИ́ДЛІ, КНЕ́ДЛІ, ів, мн. (одн. кни́дель, кне́дель, я, ч.).
У європейській кухні – кулінарний виріб круглої або довгастої форми, вигот. із тертої картоплі й пшеничного борошна з грибною, овочевою, сирною, м'ясною і т. ін. начинкою.
Скоса [Мар'ян] позиркнув на дебелу Каську, що поряд уминала книдлі (І. Нижник);
– А що будете на Ринку купувати? – Сливки. Мій малий собі книдлі замовив. Зі сливками (Ю. Винничук);
– Коли нам усім уже набридли кнедлі з повидлом, дав [пан полковник] наказ приготувати на обід тушковану картоплю із свинячим м'ясом (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)