книжковий
КНИЖКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до кни́жка 1.
– А це що за книга? – спитала Сташка, сподіваючись про себе, що це не книга, а альбом у книжковій палітурці (Ірина Вільде);
Переважна більшість книжкових оправ писемних пам'яток оздоблені дорогоцінним камінням (з наук.-попул. літ.);
Для виготовлення книжкових палітурок використовують переважно ледерин (з навч. літ.);
На бібліотечній виставці читачі можуть ознайомитися з книжковими новинками року (з газ.);
// Признач. для зберігання книжок.
Стін у кабінеті вченого майже не видно, бо по всьому здовженому чотирикутнику ця кімната заставлена книжковими шафами (І. Волошин);
Директор підійшов до книжкової комоди, вийняв аркуша (Р. Іваничук);
Уздовж трьох глухих стін бібліотеки вишикувались високі, майже до стелі, книжкові шафи, вщерть заповнені томами у тиснених золотом шкіряних оправах (О. Авраменко, В. Авраменко);
// Признач. для торгівлі книжками.
Яворський .. спиняється коло книжкового кіоску.., вибираючи якусь книжку (І. Кочерга);
Фентезі, якими завалені книжкові прилавки впереміж із кримінальними та любовними романами, зображають безконечні двобої з тінями (Г. Пагутяк);
Старий є досить поважною в місті людиною, володарем книжкового магазину (Д. Білий);
// Який виготовляє, випускає книжки.
– Це єдиний екземпляр трактату короля .. Рукопис не віддали до друку, коли при дворі з'явилася книжкова майстерня (О. Авраменко, В. Авраменко).
2. Узятий, запозичений із книжок.
Мені хочеться бути разом з Вами [В. Гнатюком] .. Побачити, як поздоровшали та як обходитесь без усякої книжкової премудрості (М. Коцюбинський);
Ніяких книжок не читав [Тосик] і про книжкову мудрість розмірковував дуже просто – від неї одна морока: болить голова і клонить на сон (Б. Харчук);
// Не потверджений практикою, відірваний від життя; абстрактний.
Робота на семінарах і тренінгах на відміну від книжкових знань – це практичний досвід і наочність, які допомагають швидше засвоїти навчальний матеріал (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)