книжковий
КНИЖКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до кни́жка 1.
– А це що за книга? – спитала Сташка, сподіваючись про себе, що це не книга, а альбом у книжковій палітурці (Ірина Вільде);
Переважна більшість книжкових оправ писемних пам'яток оздоблені дорогоцінним камінням (з наук.-попул. літ.);
Для виготовлення книжкових палітурок використовують переважно ледерин (з навч. літ.);
На бібліотечній виставці читачі можуть ознайомитися з книжковими новинками року (з газ.);
// Признач. для зберігання книжок.
Стін у кабінеті вченого майже не видно, бо по всьому здовженому чотирикутнику ця кімната заставлена книжковими шафами (І. Волошин);
Директор підійшов до книжкової комоди, вийняв аркуша (Р. Іваничук);
Уздовж трьох глухих стін бібліотеки вишикувались високі, майже до стелі, книжкові шафи, вщерть заповнені томами у тиснених золотом шкіряних оправах (О. Авраменко, В. Авраменко);
// Признач. для торгівлі книжками.
Яворський .. спиняється коло книжкового кіоску.., вибираючи якусь книжку (І. Кочерга);
Фентезі, якими завалені книжкові прилавки впереміж із кримінальними та любовними романами, зображають безконечні двобої з тінями (Г. Пагутяк);
Старий є досить поважною в місті людиною, володарем книжкового магазину (Д. Білий);
// Який виготовляє, випускає книжки.
– Це єдиний екземпляр трактату короля .. Рукопис не віддали до друку, коли при дворі з'явилася книжкова майстерня (О. Авраменко, В. Авраменко).
2. Узятий, запозичений із книжок.
Мені хочеться бути разом з Вами [В. Гнатюком] .. Побачити, як поздоровшали та як обходитесь без усякої книжкової премудрості (М. Коцюбинський);
Ніяких книжок не читав [Тосик] і про книжкову мудрість розмірковував дуже просто – від неї одна морока: болить голова і клонить на сон (Б. Харчук);
// Не потверджений практикою, відірваний від життя; абстрактний.
Робота на семінарах і тренінгах на відміну від книжкових знань – це практичний досвід і наочність, які допомагають швидше засвоїти навчальний матеріал (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- книжковий — книжковий – книжний Книжковий – той, що стосується книжки, пов’язаний з нею, з виданням і розповсюдженням літератури тощо. Книжкова обкладинка, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова графіка. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- книжковий — книжко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- книжковий — КНИЖКОВИЙ – КНИЖНИЙ Книжковий. Який стосується книжки, пов’язаний з книжкою, з виробництвом і поширенням книжок тощо: книжкова обкладинка, книжковий ринок, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова фабрика, книжкова графіка. Книжний. Літературне слововживання
- книжковий — [книежковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- книжковий — -а, -е. 1》 Прикм. до книжка 1). || Стос. до книжки. || Признач. для зберігання книжок. || Признач. для торгівлі книжками. || Який виготовляє, випускає книжки. || Власт. книжці, книжкам. Книжкова палата — центральна бібліографічна установа в державі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- книжковий — книжко́вий: ◊ книжкова міль → міль Лексикон львівський: поважно і на жарт
- книжковий — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- книжковий — Книжко́вий, -ва, -ве. Книжко́ва Пала́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- книжковий — КНИЖКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до книжка 1. — А це що за книга? — спитала Сташка, сподіваючись про себе, що це не книга, а альбом у книжковій палітурці (Вільде, Сестри.., 1958, 383); Книжковий фонд; // Стос. до книжки. Словник української мови в 11 томах
- книжковий — Книжко́вий, -а, -е Книжный. Залюбовський прислав власного збору приказки: 127 книжкових і 585 записаних в Катеринославщині. Ном. І. Словник української мови Грінченка