книжковий

АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.; ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (духовний, непов'язаний з реальними цілями); КНИ́ЖНИЙ, КНИЖКО́ВИЙ рідко (далекий від життя). Тяжкий він (процес розвитку суспільства) до виконання. Багато жертв може забрати. Але вони будуть принесені не во ім'я абстрактної ідеї, ..але во ім'я реальних інтересів людства і кожної людини зокрема (В. Еллан); Говорити загальними фразами; Ніяке умоглядне, заздалегідь придумане штучне узагальнення не може піднестися до вершин справжньої життєвої конкретності (з журналу); Метафізичне мислення; Ідеальний світ; Астральне мистецтво; Платонічний інтерес; Підміна реальності книжними, вторинними уявленнями з часом стає звичкою (з наукової літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книжковий — книжковий – книжний Книжковий – той, що стосується книжки, пов’язаний з нею, з виданням і розповсюдженням літератури тощо. Книжкова обкладинка, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова графіка. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. книжковий — книжко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. книжковий — КНИЖКОВИЙ – КНИЖНИЙ Книжковий. Який стосується книжки, пов’язаний з книжкою, з виробництвом і поширенням книжок тощо: книжкова обкладинка, книжковий ринок, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова фабрика, книжкова графіка. Книжний. Літературне слововживання
  4. книжковий — [книежковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. книжковий — -а, -е. 1》 Прикм. до книжка 1). || Стос. до книжки. || Признач. для зберігання книжок. || Признач. для торгівлі книжками. || Який виготовляє, випускає книжки. || Власт. книжці, книжкам. Книжкова палата — центральна бібліографічна установа в державі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. книжковий — КНИЖКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кни́жка 1. – А це що за книга? – спитала Сташка, сподіваючись про себе, що це не книга, а альбом у книжковій палітурці (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  7. книжковий — книжко́вий: ◊ книжкова міль → міль Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. книжковий — Книжко́вий, -ва, -ве. Книжко́ва Пала́та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. книжковий — КНИЖКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до книжка 1. — А це що за книга? — спитала Сташка, сподіваючись про себе, що це не книга, а альбом у книжковій палітурці (Вільде, Сестри.., 1958, 383); Книжковий фонд; // Стос. до книжки. Словник української мови в 11 томах
  10. книжковий — Книжко́вий, -а, -е Книжный. Залюбовський прислав власного збору приказки: 127 книжкових і 585 записаних в Катеринославщині. Ном. І. Словник української мови Грінченка