книжний
АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.; ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (духовний, непов'язаний з реальними цілями); КНИ́ЖНИЙ, КНИЖКО́ВИЙ рідко (далекий від життя). Тяжкий він (процес розвитку суспільства) до виконання. Багато жертв може забрати. Але вони будуть принесені не во ім'я абстрактної ідеї, ..але во ім'я реальних інтересів людства і кожної людини зокрема (В. Еллан); Говорити загальними фразами; Ніяке умоглядне, заздалегідь придумане штучне узагальнення не може піднестися до вершин справжньої життєвої конкретності (з журналу); Метафізичне мислення; Ідеальний світ; Астральне мистецтво; Платонічний інтерес; Підміна реальності книжними, вторинними уявленнями з часом стає звичкою (з наукової літератури).
КНИ́ЖНИЙ (характерний для літературно-писемного викладу, невластивий живій мові); ПИСЕ́МНИЙ (перев. про мову). Книжні слова; Писемний різновид стилю.
Значення в інших словниках
- книжний — кни́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- книжний — лінґ., (вираз) неживий, канцелярський, школярський, штучний, п. кований. Словник синонімів Караванського
- книжний — -а, -е. 1》 Характерний для літературно-писемного викладу, невластивий живій мові. 2》 Те саме, що книжковий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- книжний — КНИ́ЖНИЙ, а, е. 1. Характерний для книжки (у 1 знач.), літературно-писемного викладу, не властивий живій мові. І потекла його мова книжна, школярська, невтямлива народові (І. Словник української мови у 20 томах
- книжний — Кни́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- книжний — КНИ́ЖНИЙ, а, е. 1. Характерний для літературно-писемного викладу, не властивий живій мові. І потекла його мова книжна, школярська, невтямлива народові (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах