коблик

КО́БЛИК, КО́ВБЛИК, а, ч.

Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур.

Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду, .. в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса (І. Франко);

Замість моря творяться калабаньки зі стоячою, гнилою водицею, з зеленою ряскою на плесі, з раками й черепахами в намулі, з ковбликами й головатицями у хвилях (Б. Лепкий);

На теплий брідок Андрій Сироїжка вийшов .. і ловив руками срібні коблики в горщик (П. Козланюк);

– І що ж ви стьобали, коли не секрет? – Та все було: окунці, плотвичка, .. верховодки, коблики. Траплялося, й раки йшли на черв'як, в'юни... (О. Чорногуз).

Значення в інших словниках

1. коблик — Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик: — різновид дрібної річкової риби родини коропових [15]  Словник з творів Івана Франка
2. коблик — ко́блик іменник чоловічого роду, істота пічкур  Орфографічний словник української мови
3. коблик — ковблик, -а, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коблик — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду..  Словник синонімів української мови
5. коблик — КО́БЛИК, КО́ВБЛИК, а, ч. Дрібна річкова риба родини коропових; пічкур. Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду, ..в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса (Фр.  Словник української мови в 11 томах