коверза

КОВЕРЗА́, и́, (мн. кове́рзи, кове́рз), ж., розм.

1. Вигадка, примха.

Була це людина поважна, довірений гетьманський, котрий затривожився новими коверзами Кочубеїв (Б. Лепкий).

2. Нісенітниця, дурниця.

Лемішка .. замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. коверза — див. вередливий  Словник синонімів Вусика
2. коверза — Коверза, -зи ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. І. 332.  Словник української мови Грінченка