коверта
КОВЕ́РТА, и, ж., заст.
Конверт.
Целя вспокоїлася, .. підняла лист і розтяла коверту ножицями (І. Франко);
Він .. заклав руку в кишеню і витяг лист .. Роздер коверту і читав (М. Коцюбинський);
Я чекав від тебе листа. Бодай порожню коверту, але від тебе (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)