коверт

КОВЕ́РТ, а, ч., заст.

Те саме, що кове́рта.

Потім я вхопила коверт і розірвала його (В. Симоненко);

Лисенки завагалися, навпрост злякалися врученого їм послання з Пісочина: нікому не захотілося розпорювати коверт (Олекса Ізарський).

Значення в інших словниках

1. коверт — Кове́рт, -та; -ве́рти, -тів; (рус.) конве́рт, -та  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)