коверт —
КОВЕ́РТ, а, ч., заст. Те саме, що кове́рта. Потім я вхопила коверт і розірвала його (В. Симоненко); Лисенки завагалися, навпрост злякалися врученого їм послання з Пісочина: нікому не захотілося розпорювати коверт (Олекса Ізарський).
Словник української мови у 20 томах