1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

коверт

Кове́рт, -та; -ве́рти, -тів; (рус.) конве́рт, -та

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коверт — КОВЕ́РТ, а, ч., заст. Те саме, що кове́рта. Потім я вхопила коверт і розірвала його (В. Симоненко); Лисенки завагалися, навпрост злякалися врученого їм послання з Пісочина: нікому не захотілося розпорювати коверт (Олекса Ізарський). Словник української мови у 20 томах